Кастинг-директорка — Анна Сахарова (Коваленко)

— Сім років тому мій друг шукав собі асистента на довготривалий 60- серійний проєкт і попросив мене допомогти знайти цю людину. Я зробила йому кастинг дівчат на роль асистентки. Після спілкування з усіма він запропонував працювати саме мені, і так я стала асистенткою виконавчого продюсера. 60 серій, дві знімальні групи — під час роботи над цим проєктом я багато чому навчилася: як набирати команду, як працювати на майданчику й поза ним. Після завершення проєкту мені запропонували працювати асистенткою вже безпосередньо у відділі кастингу. Пропрацювавши кілька років, я відчула, що готова до чогось більшого. Перейшла координаторкою у продюсерський департамент. Займалася контрактами, райдерами акторів та іншими завданнями.

Одного разу мені подзвонив друг і попросив порадити хорошу кастинг-директорку. Я трохи подумала — і вирішила спробувати сама. Я розуміла, що це вихід із зони комфорту, що це буде виклик. Взяла собі асистента — і понеслося. Я познайомилася з чудовим режисером Сережею Щербіним, зараз ми з ним дуже гарні друзі.

— «Рідня». Це мій улюблений проєкт.

— Я працюю в «Space Production». Щойно завершила проєкт на «Mamas Film Production». Час від часу працюю з «Три-я-да Продакшн».

— Я магістр з міжнародної економіки та менеджменту. Хоча з дитинства була дуже творчою людиною, завжди брала участь у фестивалях, заходах, була старостою. Мабуть, тому мені так подобається працювати в кастингу — тут кожен день як свято. Іноді наприкінці дня думаю: «Дякую, що жива».

— Я почала працювати кастинг-директоркою у 2019 році. Хоча ніколи не мріяла про цю професію й не ставила собі таку мету — все сталося природним шляхом. Коли я була асистенткою виконавчого продюсера, мені подобалося те, що я роблю: організовувати, підбирати людей. Багато хто казав, що мені варто ставати другим режисером на майданчику або продюсером. Але я більше тяжію до творчості. Є, звісно, посада креативного продюсера, але для цього потрібно глибоко розбиратися в сценаріях, вміти їх читати — і писати теж. З цим я поки не експерт.

І знову ж таки, мені комфортно там, де я є. Не в сенсі, що я розслабилася — а в тому, що мені дійсно подобається сфера кастингу. Я розумію, що зараз велика конкуренція, і щоб бути затребуваною, треба щодня ставати кращою за себе вчорашню: ходити в театри, відкривати нові обличчя, бути відкритою до експериментів, ризикувати, давати шанс тим, з ким ще не працювала, а не лише з перевіреними акторами.

Був випадок, коли я затвердила на складну головну роль у серії дуже молодого непрофесійного актора, який до того грав лише в масовках. Але мені дуже сподобались його самопроби — і він чудово впорався. Після зйомок мені подзвонив режисер і сказав: «Аню, цей малий — просто казка! Він довів і мене, і партнерів до сліз своєю грою, такий справжній, такий щемливий. Де ти його взяла?»

— Так, і навіть сказала, що хочу з ним працювати як агентка. Це Максим Яковлєв. Ми познайомилися, коли він пробувався на одну з ролей у моєму проєкті. Його самопроби мене щиро здивували. І з того моменту ми почали співпрацю.

— Просто написати мені, надіслати свої фото, візитку, якось зацікавити, щоб я захотіла з ним зустрітися. Найголовніше — щоб я зрозуміла, що ми можемо бути корисні один одному. Якщо я знаю, що для його типажу я зможу знайти роль лише раз на пів року — то навіщо це потрібно? Наприклад, Женя Ламах — дуже талановитий актор, з величезним досвідом, і от йому я хочу допомагати працювати. Якщо ж я розумію, що актор гарний, але я зараз не можу бути для нього ресурсом — то, найімовірніше, я відмовлю. Я завжди пропоную своїх акторів так, щоб вони були конкурентними, і кастинг проходив чесно.

— Ким я тільки не мріяла бути: і дизайнеркою інтер’єрів, і журналісткою, і перекладачкою. Перший рік після університету я працювала в рекламі, і чомусь дуже хотіла бути в HR — мені подобалося спілкування з людьми. Зараз я це роблю щодня, іноді навіть занадто багато.

— Їх багато, але останнім часом вони відійшли на другий план, бо я дуже багато працюю. Пару років тому я поставила собі ціль — щоб було багато цікавої роботи… Ну ось: «Бійся своїх бажань». Тепер на відпочинок майже не вистачає часу.

Моє головне захоплення — це подорожі. Я обожнюю Італію, Іспанію, із задоволенням знову б поїхала на Мальдіви. Люблю знайомитися з новими людьми, багато гуляти, слухати вуличних музикантів. Зараз подорожі в мене на паузі: два роки тому була на Сицилії, минулого й цього року — лише кілька днів в Одесі. Люблю гори, до пандемії часто каталася на лижах. У студентські роки щовихідних каталася на ковзанах, зараз навички трохи згасли. Розумію, що на хобі треба знаходити час, але поки не завжди вдається делегувати роботу. Навіть при великому завантаженні намагаюся ходити в театр — там я перезавантажуюсь.

— У червні Саша Форманчук запросив мене на «Пер Гюнта» — чудова вистава у театрі Франка. Василь Баша, мій улюблений народний артист, кілька років тому запросив на «Ліс» — теж дуже сподобалась: то сміх, то сльози за секунду, шкода, що її зняли з репертуару. А вистава, яка підняла настрій і яку я найбільше раджу — це «Шафа» Лєни Коляденко. Це феєрія. Хто любить балет — must-see!

— До професії, коли я просто дивилась як глядачка — це був «Друзі». Останнім часом мені дуже сподобався «Хід королеви». Також — «Гра на виживання». Хотілося б, щоб в Україні були такі ж бюджети. Ми можемо знімати не гірше, особливо в Карпатах. І ще я люблю стару добру «Ліквідацію».

— Перше — машину часу, щоб повернутися назад і щось змінити. Друге — щоб усі мої близькі були живі й здорові. І третє — з дитинства мріяла створити притулок для тварин, будинок для людей похилого віку і для покинутих дітей. Ідеально — об’єднати це все в одному просторі.

— Ніколи не опускайте руки, завжди вірте в себе, у свій талант, стукайте в закриті двері. Якщо вас не затвердили після проб — це нічого не означає. Сам факт, що вас запросили — вже класно. Кожне знайомство з режисером, кожна робота на пробах — це досвід і шанс залишити про себе враження. Тому важливо постійно розвиватися, вчитися новому, шукати проєкти, не боятися писати кастинг-директорам, нагадувати про себе, грамотно записувати самопроби, палати своєю професією — і хтось обов’язково в вас повірить, і десь уже пишеться сценарій саме для вас.