Кастинг-директор Олександр Терещенко

– Почалося все у 2013 році. Мене випадково занесло в рекламну сферу. Для університету (я за освітою актор) потрібно було принести довідку, що проходив практику десь у кіновиробництві. Написав у один продакшн кастинг-директору, запитав, чи зможуть зробити мені таку довідку для університету. Прийшов — і мене взяли на кілька проєктів попрацювати асистентом кастинг-директора (так склалося, що попередня асистентка пішла в декрет, і звільнилася вакансія). Вирішив пройти практику повністю і залишився у Family Production надовго. Це дуже професійний продакшн, хороша команда, я отримав величезний досвід і дуже вдячний їм за кожен день, проведений там. Пропрацював п’ять років з різними режисерами, переважно закордонними. Побачив багато крутих проєктів. Бували особливо цікаві, зі специфічними зйомками, де залучалися каскадери та особливі декорації.

Потім зрозумів (ну, став старшим, почав знімати житло, пріоритети почали змінюватися), що потрібно розвиватися далі, і почав шукати свій шлях. Постійно бути асистентом — не дуже продуктивно в плані фінансів і кар’єри. Почав братися за самостійні короткі проєкти: проморолики, короткий метр, рекламу, кліпи, пілот серіалу. З часом замовників ставало більше — часто зверталися повторно ті самі, з’являлися й нові. Все йшло не швидко, але «сарафанне радіо» поступово нарощувало кількість проєктів.

На «коротких» проєктах можна добре заробити, коли вони є, але це нестабільно. Наступною метою було знайти довготривалий проєкт — це те, до чого я прагнув останній рік перед початком роботи в серіалі «Виклик». І саме цей проєкт несподівано дав мені те, чого я не очікував — приємний бонус. Він виявився складним. Я не очікував, що буде саме так, але він дуже допоміг мені вирости. Якби він був простеньким — це не був би ВИКЛИК для мене. У першому сезоні було 2 знімальні групи, що працювали паралельно. У кожній серії по 2 історії — уявіть ці об’єми пошуку, темп і підбір акторів. 40 серій помножити на два (в другому сезоні вже 3 групи працюють паралельно). Це колосальний досвід і приємна праця, яка допомагає зростати.

– Кожен проєкт корисний, бо це досвід. Якби не було одних, мене б не помітили для інших. Напевно, в будь-якій сфері так. Пам’ятаю рекламу, де актор висів догори ногами, і його занурювали в акваріум — він там плавав з рибками. Було багато цікавого, як згадати — важко виділити один. Якби було всього п’ять проєктів — я б, можливо, виділив один.

– Акторська професія — дуже нестабільна штука. Свого часу, можливо, мені потрібно було піти в театр, щоб весь час бути в тонусі й розвиватися. Після університету вирішив одразу йти в зйомки, але робота в кастингу поступово перетягувала ковдру на себе, бо потрібно було стабільніше заробляти, щоб платити за квартиру щомісяця. Чекати на проєкт — не дуже надійний план на початку шляху. Тому почав брати частіше ті проєкти, які давали стабільність.

Нещодавно відмовився від кількох акторських проєктів, бо дуже завантажений графік. Мені подобаються зйомки, але вони стали як рідкісне хобі, а не основне джерело доходу. Робота в кастингу мені подобається, це не нудно. Я не проти зніматися, але зараз не той момент. Усьому свій час. Поки займаюся цією справою — я повністю в ній. І, скоріше за все, так і буде. Не можу загадати наперед, що надумаю через 10 років (чи за рік, місяць, тиждень). Можливо, захочу знову зніматися. А може, захочу займатися чимось новим для себе. Життя покаже. Зараз я тут і займаюся цим, а що буде завтра — побачимо.

– Уже ні. Спочатку хвилюєшся, а потім перестаєш, бо розумієш, що це не вирішує питання. Хвилювання може бути, але вже не таке, як у перші 6-7 років роботи. Панікувати немає часу. Мені здається, той, хто сильно переживає, у цій професії надовго не затримується.

– Актором. У чотири роки так сказав і не змінював рішення, поки не змінилися обставини. Якби не це рішення, мене б не занесло в кастинг. Був би архітектором чи кимось іншим. Усе взаємопов’язано. Оскільки я навчався на актора, вважаю це хорошим бонусом для роботи кастинг-директором. Але все не так просто — це фундамент із тієї ж сфери. Професії кастингдиректора не навчають в університеті. Наприклад, якби я був будівельником, мені було б складно начитати партнеру текст на пробі. Кастинг-директором можна стати й прийшовши з іншої сфери — потрібно лише вдосконалювати навички та пройти певний шлях. Мені здається, історії багатьох акторів заслуговують не меншої уваги. У кожній професії є цікаві історії.

– Читаю книги, бігаю (коли є час, якого немає). Мені здається, тут могла би початися довга акторська візитка про хом’ячка в банці на п’ять хвилин.

– У свій час багато читав Ремарка: «На Західному фронті без змін» та інше. Він пише об’ємно, добре передає атмосферу. Не нудно читати.

– Під настрій. Це як із їжею. Іноді хочеться солодкого, іноді – солоного. Частіше віддаю перевагу комедіям. Вони більше розслабляють.

– Це глобальне питання… Сімейне щастя, придбати житло, ще більша стабільність. Багато хто після тридцяти про це думає. Коли реалізую це — можливо, буде час мріяти далі й будувати плани.

– Час від часу знаходжу акторів, які дуже запам’ятовуються. Якби я був агентом, спробував би з ними працювати. Кожна нова проба — це шанс помітити людину, навіть якщо її не затвердив режисер.

– Усіма можливими способами. Залежить від проєкту. Спочатку згадуються ті, хто вже в пам’яті — обличчя, прізвище, типаж. Зараз дуже мало часу на підготовку. Найпродуктивніший спосіб — відкриті кастинги через Facebook. Ще можна переглянути таблиці зі старих проєктів, дізнатися, чи актор вільний. Можна запитати у колег. Головне — результат. Чим швидше він отриманий — тим ефективніший метод. Найшвидше — згадати актора, пролистати старі проєкти або знайти в інтернеті.

– Залежить від проєкту. Якщо реклама — треба більше, бо там зовнішність часто важливіша за гру (іноді 50 на 50). Якщо серіал — більше дивляться на гру. У «Виклику» багато ролей, тому конкуренція не така велика. Якщо зараз не вибрали — можуть вибрати за пару днів. У середньому на серіал пропоную 2–3 акторів. Головне — точне попадання у типаж і гру. Буває, що режисеру достатньо одного актора. Спочатку кастинг-директор може передивитись 10–30 і більше людей, щоб знайти ці 2–3 на показ. Це спосіб зрозуміти погляд режисера. У рекламах буває по 2–3 хвилі кастингу, іноді більше, якщо складно вгадати з персонажем. У серіалах та кіно теж трапляється, але рідше. Це творчий процес — і рішення часто приймаються на ходу. Ще залежить від часу. Буває, телефонують і кажуть: «Знайди актора на вчора».

– Це має місце. Самопроби корисні для акторів із інших міст або коли багато ролей і мало часу. Раніше акторів шукали лише фізично, зараз — усе цифрове, у кожного в телефоні камера. Це оперативний процес. Але жива проба все одно краща.

– Тим, хто давно в професії, порад уже не треба — вони самі все знають. Актори ж не радять мені, як робити мою роботу — і я не раджу їм, як бути акторами. Я не кажу режисеру, як знімати, чи двірнику — як підмітати. Акторів роками навчають професіонали. Я можу порадити переписати самопробу або живу пробу з певними правками для точнішого влучання в роль.

А тим, хто тільки планує стати акторами — потрібно весь час бути в тонусі та займатись. Усе.