Кастинг-директорка Олександра Вострикова

— Я працювала журналісткою, сценаристкою, шеф-редакторкою розважальних (і не лише) телепрограм. У якийсь момент захотілося змінити сферу діяльності. Подумала: що мені найбільше подобалося з того, чим я займалася? Це був пошук цікавих, унікальних, талановитих людей — по суті, кастинг. Так я опинилася у кастинг-департаменті близько семи років тому. За освітою я журналістка — це в нас сімейне: мама — журналістка, тато — журналіст. І якби мені тоді сказали, що в майбутньому вже мені будуть ставити запитання, а не я їх комусь, я б, мабуть, засміялася.

— Я люблю всі проєкти, над якими працювала, бо вони всі різні. Найбільший слід у моїй душі залишив повнометражний міжнародний проєкт «Fairytale Sect», який ми знімали англійською та українською мовами. Він має невдовзі вийти. Я працювала з українськими й британськими акторами — це був цікавий досвід. Також багато працювала як кастинг-менеджерка: це й «Кріпосна», і «Маршрути долі», і повнометражний фільм «Білий ворон» та інші.

— Безумовно. Постійно шукаю нові обличчя в театрі, на студентських виставах, у соцмережах. Ті актори, в талант яких я закохалася, — сьогодні мої актори. Я також працюю як агентка, тому це мої рідні люди, моя команда, яку об’єднують чесність, талант і професіоналізм. Вони мене надихають, а розкрутка — справа техніки та часу. У перспективі планую створити власне агентство, розширити горизонти, бо сьогодні мені пишуть багато акторів, але не маю змоги працювати з усіма, хто мені подобається.

— Підкорити талантом. І щоб ми збігалися по-людськи. Окрім єдиної мети у професійному сенсі, мають бути спільні цінності як у людей.

— Ким я тільки не мріяла бути! Візажисткою, вчителькою, журналісткою. Також мене завжди цікавила сфера продажів. Окрім журналістики, я навчалася на візажистку в Володимира Тарасюка й закінчувала бізнес-курси. Здається, в нинішній сфері я поєднала всі ці бажання та навички. Це компіляція досвіду й освіти, яка реалізується в моїй нинішній роботі.

— Пауза, періоди тиші. Для мене краще, щоб було багато, ніж повна відсутність чогось. Люблю бути в русі. Але навіть періоди тиші проводжу з користю: оновлюю базу, знаходжу нових унікальних акторів. Карантин — також приклад такої паузи. Я його майже не відчула, бо саме в цей період знайшла багато хороших акторів.

— Намагамось. Не завжди встигаю одразу. Але всі листи зберігаю й у потрібний момент, коли з’являється відповідна роль, запрошую. Те саме й з відповідями на самопроби. Якщо самопроба хороша, але з якоїсь причини актора не затвердили — обов’язково запропоную іншу роль.

— По-різному. Залежить від масштабу ролі та її специфіки. Буває, режисеру потрібно побачити якомога більше акторів, щоб визначитися, кого він хоче. А буває — у нього чітке бачення, і краще показати точково — 3–5 кандидатів. Наприклад, коли ми знімали Fairytale Sect, там була потрібна англійська. Через це ми довго кастили, бо, на жаль, не так багато акторів в Україні володіють англійською, а ще менше можуть на ній грати.

— У першу чергу — візитку. Шоу-ріл — це другорядне, допоміжне. Його дивляться, якщо є запит від режисера або якщо я сама хочу переконатися в органіці в кадрі.

— Найпростіша, де є інформація про освіту, вік і навички. Візитка має відповідати на запитання: «Чому саме ти?» Зазвичай її дивляться максимум 30 секунд. За цей час ви не встигнете розповісти все. Ідеально — зробити до хвилини. Починати з важливого до менш важливого. Найголовніше, про що я завжди кажу акторам: не приховуйте свій вік! Він завжди важливий. Якщо вам, скажімо, 25, а виглядаєте на 18 — вам все одно пропонуватимуть ролі 18-річних. Це може ні на що не вплинути, але рано чи пізно режисер запитає кастинг-директора: скільки акторові років фізично — для розуміння досвіду. Іноді для персонажа потрібна зрілість, а іноді — треба молодших. Також дивує, коли замість справжнього віку вказують «ігровий». А його якраз і визначають кастинг та режисер.

— Їх має бути небагато: портрет, повний зріст, для дівчат обов’язково — з макіяжем і без. І прикріплювати файлами, не вставляти в тіло листа.

— Про класний український проєкт, який завоює весь світ. Звучить гучно, але на те й мрія. Жанр не має значення. Люблю несподіванки, виклики. Зазвичай, коли ти до чогось готовий — воно приходить.

— Я настільки люблю кіно, що як тільки з’являється вільний час — дивлюся новинки.

— «Сніданок у Тіффані». Одрі Гепберн — моя улюблена акторка, я її просто обожнюю. І «Північ у Парижі» Вуді Аллена — переглядала його мільйон разів. Дуже красиво знято.

— Люблю подорожувати. Це джерело натхнення. Була в Італії, Німеччині, Австрії, Угорщині, Франції. Улюблене місце — Париж. Була там кілька разів. Шкодую, що ще не вивчила мову, бо вона неймовірно красива. Саме місто — дуже атмосферне, це місто-свято, де відчувається свобода. Мрію пожити там певний час. На читання часу мало — здебільшого це сценарії. Але зараз читаю оповідання моєї мами. Уже вийшла друга книжка — «Оповідання нашого двору». Мені здається, ніхто не пише так тепло про людей, як вона. Думаю, моя любов до акторів, до людей — саме від мами.

— Радити — завжди легко. Треба брати й робити. Я відкрита до нових акторів. Свої фото, візитки й резюме можна надсилати в месенджер або на пошту. Виняток — Viber і Telegram, там усе губиться, бо є багато робочих чатів. Не треба чекати — треба працювати над собою. Дехто міркує так: от отримаю роль — і тоді вивчу мову, приведу себе в форму, зроблю все. Але індустрія працює так, що на це немає часу. Затверджують тих, хто вже всім цим володіє. Вкрай рідко буває, що когось готують. Треба бути готовим, що завтра — бах! — і вам подзвонять. Реагувати швидко на будь-яку ситуацію — якщо роль або проби пропонують спонтанно. Самопроби зараз — це вже мейнстрим, особливо в цей складний період. Це окремий вид творчості, до якого треба ставитися серйозно. Тут важлива оперативність: надіслати їх потрібно максимум протягом двох годин, а то й менше. Якщо, звісно, немає дедлайну типу «до завтра». І при цьому треба зберігати баланс між швидкістю й якістю. Буває так, що поки один актор налаштовує світло, звук і картинку — іншого вже затвердили. Самопроби — це завжди хороший шанс отримати роль, не виходячи з дому.