Кастинг-директор Кароліна Медведєва

— У мене вища музична освіта, я — диригент академічного хору. Виросла в маленькому містечку Старокостянтинові Хмельницької області. Присвячуючи весь свій час музиці, я думала, що займатимусь нею все життя, і навіть не здогадувалась про існування режисури. Приїхавши до столиці, я вступила на музичний факультет, хоча мені ще тоді пропонували спробувати себе в режисурі, бо я завжди була дуже активною. Але я відмовилась, вирішивши отримати саме музичну освіту. На другому курсі я потрапила до концертного відділу Михайла Михайловича Поплавського. Ми їздили по різних містах України, організовували концерти за участю відомих артистів, відвідували школи, запрошували учнів вступати до нашого Університету. По завершенню «Кулька» (як його називають випускники), я вийшла з величезним багажем знань і досвіду в організації концертних заходів. Після випуску займалась організацією івентів. Найвищою вершиною для мене була організація Дня міста Київ на Хрещатику, а після цього все завмерло — це був кризовий 2009 рік. У той період життя звело мене з актором, і так я опинилась «по інший бік» теперішньої професії. Я працювала його агентом. Ідея займатись кастингом поступово визрівала в моїй голові, і вже тоді моїм пріоритетом була відкритість до артистів; я хотіла бути кастинг-директором, з яким кожному актору буде легко знайти контакт і комфортно спілкуватись. Адже тоді ще не було Facebook, треба було телефонувати або, рідше, писати на електронну пошту. Я почала ходити по продакшенах у пошуках роботи й потрапила на «Київтелефільм». Мені запропонували займатись монтажними листами, бо на той момент не запускалися ні серіали, ні фільми. Саме там я познайомилась з Тетяною Шляпіною — найдосвідченішим кастинг-директором України. Ми дуже здружилися на професійному рівні, і під час однієї з наших зустрічей вона запропонувала мені ідею стати кастинг-директором. У той момент думка, яка довго визрівала, почала набувати форми. Як відомо, кастингдиректор повинен мати такі якості, як комунікабельність, емпатія, чутливість — і мені, як музиканту, це було дуже близьке. Тетяна Шляпіна для мене як хрещена мама, і я з великим трепетом поставилася до її поради, але мені ще потрібно було трохи пожити з цією думкою.

З 2009 року я почала працювати у «Positiv Pictures», ми займалися створенням фото, без відео. З часом з’явились знайомства, контакти. Пропрацювавши там 8 років, я пішла з компанії. Страх невідомого стримував, але допомогла підтримка родини. І, як це часто буває: коли одні двері зачиняються, інші обов’язково відчиняються. Потрохи з’явились замовлення на зйомки, і ми з командою почали працювати з відеорекламою, кліпами та короткометражками.

— Так, ми створили офіційне кастинг-агентство «Flash Casting». Нашим орієнтиром стали творчість, неординарність, самобутність. Ми хотіли створювати щось прекрасне й незвичайне.

— У нас є група «Flash Casting» у Telegram [https://t.me/flashcastinggroup], де ми оголошуємо тестові кастинги. Це коли актор сам обирає дату, час і приходить познайомитися з нами особисто. Після знайомства ми вносимо його в базу, а на другому етапі вже запрошуємо на call back з режисером. У нас трохи інша система роботи, ніж у всіх. Ми самі не любимо багатогодинні масові кастинги, тому вигадали ось таку систему.

Також є закрита група «Flash Casting» у Facebook [https://www.facebook.com/ groups/743636682510541/] — там публікуються лише актуальні кастинги.

— У кіно рішення приймає насамперед режисер. У рекламі — замовник, агентство і режисер. І сам формат подачі касту суттєво відрізняється від кіно.

— По-різному. Буває від тридцяти до ста. На call back зазвичай приходять двоє-троє.

— За себе скажу: я дуже люблю нові обличчя, постійно в пошуку. Часто сама пишу молодим акторам у приватні повідомлення на Facebook.

— Творчий верстат або 3D-принтер!

— Я б хотіла бути дельфіном і мати здатність передавати думки на відстані. Наприклад, мені потрібна людина — я передаю їй в голову думку, що треба прийти до мене. Це дуже зручно. Але читати думки не хотіла б — нехай у кожного буде своє особисте простір.

— Взагалі ні про що не мрію — в мене все є. Якщо говорити про цілі, то нехай буде якомога більше крутих проєктів, під час роботи над якими отримуєш задоволення.

— Улюблених нема — мені всі подобаються. Ми стараємося залишатися «нішевим» агентством, що дозволяє обирати команди, режисерів, продюсерів, з якими робота професійна.

Із реклами: мені дуже сподобалась динамічна робота над рекламою Foxtrot. Я з тих людей, які завжди дивляться рекламу. Радію за колег, коли бачу класний кастинг. І особливо приємно, коли бачиш актора в рекламі, якого колись відкрила саме ти. У мене на це «легка рука».

— Щоб нічого не змінювалося, щоб усе залишалося як є! Щоб була можливість бачити світ!

І щоб мої бажання збігалися з моїми можливостями!

А якщо серйозно, я дуже спокійна, щаслива і гармонійна людина, яка щиро любить те, чим займається. Людина з відчуттям внутрішньої свободи. Тому я б у золотої рибки насамперед побажала кожній людині — відчувати внутрішню свободу і щастя.

— Люблю риболовлю. У дощову погоду, загорнувшись у плед, люблю почитати хорошу книжку. На жаль, через брак часу таке задоволення — рідкість.

— У мене не було конкретних бажань щодо професії. Єдине велике бажання — поїхати з маленького міста, бо відчувала, що мені в ньому тісно. Хоча зараз, коли туди приїжджаю, бачу, як сильно все змінилось. Можливо, якби тоді було так, як зараз — я б не хотіла їхати. Але я мала свій режим: по 6–8 годин займалась фортепіано, багато читала. У школі зіштовхнулась з булінгом, але це дуже загартувало характер і підготувало до життя в столиці. У Київ я переїхала в 18 років, вступивши до університету.

— Вже ні. У певний момент зрозуміла, що гра на фортепіано мене вже не захоплює так, як організація процесу — особливо коли ти, людина з маленького міста, потрапляєш за лаштунки серед зірок і стаєш частиною подій. Після університету переді мною було багато можливостей, але я зупинилася на кастингу.

— Мені подобається Карл Орф «Carmina Burana». Історія її створення дуже цікава.

— Соль. Вона в центрі з семи нот і досить стійка. Я не люблю радикальних змін, але вмію швидко адаптуватися. І кожного разу, коли думаю, що зміни — на гірше, згодом розумію: на краще.

— Мені подобається все яскраве й барвисте. Віддаю перевагу активному відпочинку. Наприклад, Норвегія — там атмосфера, люди, природа — це моє. Коли проєктів менше, люблю відпочивати в наметах, збиратися біля вогнища з гітарою в колі близьких. Щастя — у простих речах, у єднанні з природою.

— Він теж пов’язаний з відпочинком. Кожні вихідні ми з родиною їздили на природу. Найприємніше — це сам процес зборів, дорога, риболовля. Рибалити мене навчив тато.

— Ніколи не здавайтесь. Залишайтесь «голодними» до знань. Вірте в себе і свої сили. Постійно розвивайтесь, прагніть і самоосвічуйтесь. Завжди рухайтесь тільки вперед. Вчасно оновлюйте свої матеріали. Набирайтесь досвіду, працюйте в кадрі. Не бійтеся починати з малого. Тримайте себе в «їжакових рукавицях» — і все обов’язково вийде.