Кастинг-директорка Євгенія Мілашенко

Я завжди була в оточенні творчих людей. Мої близькі друзі працювали в кіно, і коли ми збиралися компанією, було багато крутих людей з кіноіндустрії, музикантів. Мені завжди подобалося слухати про те, над яким проєктом хто зараз працює, з якими труднощами або цікавими завданнями стикається, навіть їздила на майданчик подивитися зсередини на цю «кухню». Я багато читала, дивилася лекції, ходила в театри. Але з роботою в цій індустрії якось не складалося.

Пам’ятаю, яке враження на мене справила книга Стіва Трайба «Шерлок» — від творців популярного серіалу. У ній описано весь процес створення серіалу: від написання сценарію до пошуку акторів, неймовірний підхід до пошиття костюмів, пошук локацій, подолання труднощів, із якими стикалася команда. Я прочитала її на одному подиху.

Працюючи піарницею в одному з брендів дизайнерського одягу, я познайомилася з чудовою Олею Клименко, кастинг-директоркою. Пам’ятаю, ми підбирали образи для прем’єри фільму, і в мене залишилися дуже теплі спогади від цього спілкування. Можливо, це була доленосна зустріч у моєму житті, адже невдовзі я пішла працювати в кіно.

Спочатку — асистенткою з акторів. Це був дуже класний досвід. Знімальний майданчик — це окреме маленьке життя, де все вирує, кипить, люди працюють у різних умовах, і дуже добре видно людські якості. Потім я пішла в кастинг.

Власне, так я і прийшла до цієї професії. Працюю в кастингу 120seconds — рекламні проєкти, та у кіновиробництві вже близько 4 років.

О, я щаслива бути частиною цієї чудової команди, кожен новий проєкт — це обов’язково щось яскраве, незвичне та динамічне!

Я просто кайфую від самого процесу, бо всі на одній хвилі, все чітко і злагоджено. А ще більше кайфую від результату, від нових знайомств з крутими, творчими і дуже талановитими людьми. Я завжди в пошуку цікавих, харизматичних типажів різного віку. Навіть коли просто гуляю містом, дивлюся на людей і одразу думаю: «О, який цікавий, йому або їй — у рекламу, в кліп».

Щодо запам’ятовуваного проєкту, складно виділити щось одне, бо кожен — по-своєму крутий та унікальний. Напевно, найбільше запам’яталася робота над рекламою для Comfy Bosch і Huawei.

Ролик для Huawei був у стилі C-pop. Щоб знайти молодих, красивих, тих, хто вміє танцювати, людей азійської зовнішності, я передивилася всі соцмережі, навіть шукала в НМАУ ім. Чайковського — і знайшла! Це був дуже класний досвід. У зйомках взяли участь як професійні танцюристи, моделі, так і ті, хто ніколи не знімався. І все вийшло круто!

Comfy Bosch — це динамічне музичне відео, потрібно було знайти дуже енергійного та технічного актора. Було важливо максимально співпасти з референсом як зовні, так і внутрішньо. І він знайшовся — це був Петя Русаненко. Я називаю його «людина-божевільна енергія». Він прийшов і буквально з першої проби стало зрозуміло, що це 100% влучання. Він зачарував усіх! Його навіть запам’ятав замовник, і після цього ще не раз запрошували в інші проєкти.

Кожного разу по-різному, але зазвичай стараюся не подавати більше 5–6 варіантів на одного персонажа. Спочатку я просто накидаю варіанти — їх може бути багато, потім аналізую, передивляюся все, і відбираю найвідповідніших.

Ідеально, коли бачення режисера збігається з баченням замовника. А якщо ще й є рекламне агентство, то треба отримати три «так». Але рішення все ж ухвалює замовник.

Напевно, працювала б у маркетингу або в організації івентів. У певний період я серйозно про це думала. Можливо, в цій же сфері, тільки на іншій посаді. А, можливо, відкрила б свою маленьку затишну кав’ярню і проводила б там творчі вечори.

Люблю подорожувати, подобається їздити по Україні. До речі, завдяки роботі я відкрила для себе не тільки красу нашої країни — мені вдалося кілька разів поїздити з кастингами по містах і познайомитися з прекрасними акторами. За кордоном була небагато де, але є великі плани це виправити. Я закохана в Будапешт. Із останніх поїздок дуже сподобався Таллінн. Дуже красиве місто. Я приїхала туди якраз тоді, коли тільки закінчилися зйомки голлівудського бойовика «Тенет» Крістофера Нолана. Мені показали місця, де знімали, розповіли, як жив місто в той період, адже було перекрито багато локацій, і у масовках брало участь багато місцевих жителів. Було цікаво побачити закинутий Талліннський Горхолл, який у фільмі був Оперним театром Києва. Такі поїздки мене дуже надихають.

Ще мені подобається психологія — навіть рік навчалася на курсах у КІГІП (Київський інститут гештальту і психодрами), але з особистих причин не продовжила навчання.

Ну і, звісно, робота — це моє головне захоплення, адже мені цікаво все, що з нею пов’язано.

Я — великий кіноман. Коли є вільний час — переглядаю багато всього. Зараз є чимало хороших серіалів. Дуже люблю французьке кіно. Із фаворитів — «Прекрасна епоха», «Він і вона» режисера Ніколя Бедоса.

Ще мене підкорив серіал «Десять відсотків» про роботу акторського агентства у Франції. Із акторів подобається Джулія Робертс — люблю всі фільми з нею.

Не знаю чому, але коли я була маленька, мріяла стати кліпмейкером. Пам’ятаю, як лежала із заплющеними очима, слухала музику і вигадувала до пісень сюжети. Це було весело. Потім хотіла стати актрисою — мені завжди ця професія здавалася такою престижною та цікавою. Загалом усе, що пов’язано з творчістю, мені шалено подобалося. Але сталося не так, як мріялося — я вступила до технічного вишу. Навчалася в Авіаційному університеті за спеціальністю «Хімічні технології палива та вуглеводневих сполук». Так, я випустилася як спеціалістка з контролю якості нафтопродуктів. Але навіть серед хімії й вищої математики я шукала щось творче — наприклад, була редакторкою студентської газети.

Знімалася, але «акторка» — це гучно сказано. Знімаюся для свого задоволення в маленьких епізодах — уже можна робити showreel із медсестер, лікарок і лаборанток (усміхається).

Акторська діяльність мені подобається, але цілі реалізуватися в цій сфері не ставлю. Це була дитяча мрія, але зараз я подорослішала й дивлюся на все інакше.

Не розвиватися. Я постійно чомусь навчаюся. Не хочу нічого боятися. Ми притягуємо те, про що думаємо, тож краще думати про те, що ти можеш зробити корисного для себе та інших, ніж про страхи.